Агробіоценоз — це спільнота рослин, тварин і мікроорганізмів, створена та підтримувана людиною для отримання сільськогосподарської продукції. Це складова частина агробіоценології — науки, яка вивчає структуру, стійкість і продуктивність таких екосистем. Хоча агробіоценози мають низьку екологічну стійкість, вони характеризуються високою продуктивністю, що робить їх ключовими для аграрного сектору.
Структура та основні елементи агробіоценозу
Основу агробіоценозів складають агрофітоценози — штучні рослинні спільноти, що створюються завдяки агротехнічним заходам, як-от посіви зернових, овочевих, плодових чи технічних культур. Рослинний покрив зазвичай утворений одним видом або сортом культурної рослини, з домішками бур’янів. Це є відмінністю агробіоценозу від природних біоценозів, де видовий склад значно різноманітніший.
Зміни в зооценозі та вплив на фауну
Введення монокультур призводить до значних змін у тваринному світі агробіоценозу. Тварини, які не здатні пристосуватися до умов культурних рослин, зникають. Натомість комахи-фітофаги знаходять сприятливі умови для розмноження, що може призвести до масових спалахів чисельності шкідників, які загрожують урожаю.
Приклади агробіоценозів
Класичний приклад агробіоценозу — поле пшениці, де рослинний покрив складається з пшениці та бур’янів. Тут мешкає менше тварин, ніж у природних екосистемах, проте ґрунтові мешканці є найстійкішими. У таких спільнотах існують ті ж харчові ланцюги, що й у природних екосистемах, з продуцентами, консументами і редуцентами, що підтримують кругообіг речовин.
Висновок
Агробіоценози відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки, однак їхня екологічна стабільність потребує постійного контролю і втручання людини.